підпорядкувати

= підпорядковувати
(поставити щось у залежність від когось / чогось), підкорити, підкоряти, підкорювати

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • підпорядкувати — див. підпорядковувати …   Український тлумачний словник

  • підпорядкувати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • поприбирати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. Поставити, покласти багато чого небудь на місце. || неперех. Прибрати бруд, зробити лад у багатьох місцях. 2) перех. Прийняти що небудь (про багатьох); прийняти багато чогось. •• Поприбира/ти до [свої/х] рук (до се/бе)… …   Український тлумачний словник

  • Овручский район Житомирской области — Овручский район Овруцький район Герб Страна Украина Статус район Входит в Житомирскую область Административный центр Овруч Официальный язык …   Википедия

  • Акт провозглашения независимости Украины — Акт провозглашения независимости Украины  документ, принятый внеочередной сессией Верховного Совета УССР 24 августа 1991 года, которым провозглашена независимость Украины и создание самостоятельного государства  Украины. Тем самым было… …   Википедия

  • заорганізувати — зу/ю, зу/єш, док., перех. Жорстко підпорядкувати встановленому розпорядку, правилам, регламенту. Заорганізувати роботу …   Український тлумачний словник

  • ідеократизм — у, ч. Бажання підпорядкувати всі дії і вчинки вимогам розуму, а не почуттів …   Український тлумачний словник

  • інтеграція — ї, ж. 1) Об єднання в ціле будь яких окремих частин. || Об єднання та координація дій різних частин цілісної системи. || Процес упорядкування, узгодження та об єднання структур і функцій у цілому організмі. •• Валю/тна інтегра/ція процес… …   Український тлумачний словник

  • осідлати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Накласти й закріпити сідло на спині (коня або іншої тварини). 2) розм. Сісти верхи на кого , що небудь. 3) перен., розм. Підпорядкувати кого небудь собі, своїй волі. || Оволодіти чим небудь, освоїти щось. 4) перен.,… …   Український тлумачний словник

  • підпорядкований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підпорядкувати. 2) у знач. прикм. Залежний від чого небудь іншого; другорядний, не основний …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.